Парк графа Орлова

Географічне положення та історія Чечельницького району

 

ГЕОГРАФІЧНА КАРТА РАЙОНУ

      Чечельницький район розташований на схилах Подільської височини, в південно-східній частині Вінницької області, на мальовничих берегах річки Савранки, правій притоці Південного Бугу і є південними воротами подільського краю.

      Геологічна будова району визначається його розміщенням в межах західного схилу Українського кристалічного щита, фундамент якого складають кристалічні гірські породи.

      Поверхня підвищена, хвиляста, лісова, рівнинна, розчленована балками та ярами. Ґрунти – чорноземи опідзолені, які займають 88% площі району та сірі лісові.

      Клімат –  помірно-континентальний з середньорічною температурою +7°С. Абсолютний максимум температури влітку +37°С, абсолютний мінімум взимку - 32°С.

      На території протікають річки: Савранка, Дохно, Горошок.

      Найбільшою річкою є Савранка – права притока Південного Бугу.

       Через райцентр та 3 села проходить дорога республіканського значення Вінниця – Гайсин – В. Михайлівна.

       До складу району входять: 1 селище міського типу – Чечельник та 21 село. З них 8 сіл постраждало від радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Адміністративна територія поділяється на 15 сільських та 1 селищну раду.

       Межує на заході з Піщанським районом, на півночі з Тростянецьким та Бершадським районами Вінницької області, на сході з Балтським, на півдні з Кодимським районами Одеської області.

       Площа району – 759 кв. км., 2,9% від території області.

       Відстань від селища Чечельник до обласного центру автошляхом 160 км.,

від смт. Чечельник -  до м. Києва залізницею 460 км., автошляхом 360 км.

       Населення району складає 22,6 тис. чол. 1,4% від населення області, в основному українці, незначна частина  поляків,  білорусів,  молдован, циган та    ін. Районним центром є  смт. Чечельник, де проживає  5 тис. чол. та 17,6 тис. чол. в селах. 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

 

       Територія Чечельницького району заселялася людьми здавна. Перші поселення людини, виявлені археологами на території Чечельниччини, відносяться до періоду трипільської культури (4-3 тис. до н.е.), залишки якої були знайдені при розкопках в 1923 році.

       Найдавніша письмова згадка про Чечельник відноситься до 1529 року. В документі йдеться про польські і литовські прикордонні сторожі, які мали стежити за рухом татар. Чечельник був одним із найпівденніших  населених   пунктів, до якого висилалася сторожа з Брацлавської фортеці. Тому, як населений пункт він виник раніше. Навіть на мапі М.Кузанського (1401 - 1464 рр.) зображено річку Савранку.

       Чечельник (згідно легенди) засновано в 16 ст. татарином-утікачем Чаганом, який одружився з православною дівчиною, перейняв православну віру і поселився на правому березі р. Савранки. Хутір називався Чаганлук. З часом назва трансформувалася в Чачанлик – Чечельник. З 1635 р. Чечельник вважається містечком, позначення якого є на карті Боплана.

      В період національно-визвольної війни загони Максима Кривоноса в 1648 році звільнили Чечельник від поляків, а в 1671 році містечко стає резиденцією знаменитого запорізького отамана Івана Сірка. Звідси він відбивав напади татар.

      В епоху гетьмана Івана Мазепи Чечельником володів  полковник Дмитро Чечель – герой Бутуринської битви.  Це про нього у поемі „Полтава” згадував О.Пушкін: „На плахе гибнет Чечель ”.

     В другій половині 18 ст. Чечельник належав польським магнатам Любомирським. Вони в 1751 році будують в Чечельнику костьол святого Йосипа Обручника і створюють велике підприємство - кінний завод С.Любомирського.

       З 1796 р. за указом імператриці Катерини містечко стає власністю видатного російського полководця графа Івана Васильовича Гудовича. Виникають заводи: в 1860 р. – спиртовий, в 1862 р. – цегельний, шкіряний, свічкосальний, костопальний заводи та завод штучних мінеральних вод.  

       В 1869 р. після смерті Гудовича Чечельник переходить у спадок до князя Миколи Олексійовича Орлова, який одружився з внучкою Гудовича, а потім - до його дітей. Орлов відомий як автор історичних та політико-аналітичних праць, посол в Великобританії, Німеччині, Бельгії, Франції. Він займається розведенням орловських рисаків на кінному заводі. В кінці 19 ст. будуються заводи:  цукровий, пивоварний, маслозавод. Біля кінного заводу Орлов посадив красивий парк, облаштував фонтанами, огородив кам’яним муром. У парку князь побудував двоповерховий дзеркальний маєток з усіма необхідними допоміжними спорудами. 

   Чечельницька земля була власністю Орлових до 1917 р., а в березні селяни  разом з солдатами 17-го піхотного полку  розділили землі князя Орлова.                                                    Після Жовтневої революції у Чечельнику виник пожар на спиртовому заводі, згоріло тоді 400-700 чоловік. Згорів і палац князя Орлова – цінний пам’ятник архітектури і окраса Чечельника. Було розграбовано кінний завод.

     Після закінчення громадянської війни в 1921 р. повітовий центр з Ольгополя був перенесений до Бершаді. В 1923 році Чечельник стає районним центром Тульчинського округу і обидва міста Чечельник і Ольгопіль були переведені в категорію сіл. Починається відбудова господарства.

     Пережили чечельничани й голод 1933 р., і сталінські репресії. За деякими даними тільки в 1936-1938 роках по району було репресовано більше 800 чоловік. Особливо багато репресованих було серед римо-католиків. Репресовувалися та виселялися до Сибіру найбільш освічені люди.

   Немало лиха принесла Велика Вітчизняна війна.  Біля 5 тисяч  чечельничан загинули на дорогах війни, 23 уродженці району загинули в битвах з ворогом в партизанських загонах, 69 підпільників  та мирних жителів страчено карателями, понад 500 чол. замучені в єврейських гетто. За хоробрість, проявлену в роки війни почесного звання Героя Радянського Союзу були удостоєні І. М. Гриб, І. І. Стратійчук, М. З. Брацюк, М. Г. Рябошапко. А. А. Шевчук  з Ольгополя повторив подвиг М. Гастелло, а М. М. Ольшевський з смт. Чечельника – подвиг О. Матросова. Знаменитим снайпером по всьому 2-му фронту був уродженець с. Любомирки лейтенант Вася Курка, який загинув на території Польщі і  є національним героєм Польщі.  17 березня 1944 року війська Другого Українського фронту визволили Чечельник від ворога.

    Тяжку спадщину залишили жителям Чечельника фашистські окупанти. Загальна сума збитків, завданих селищу, сягнула 114,1 млн. крб.

    Почалася відбудова зруйнованого господарства. Чечельник швидко зростав. У 1961 р. йому було надано статус селища міського типу, хоча статус міста, втрачений у 1923 р., Чечельнику повернути так і не вдалося.

    В 1962 р. Чечельницький район (вже в третій раз за роки радянської влади) було ліквідовано і приєднано до Бершадського.  Та в грудні 1966 р. район було відновлено і об’єднано з Ольгополем. Але ще довгий час він залишався „молодшим братом” Бершаді.

    За роки незалежності України район досягнув успіхів в розвитку народногосподарського комплексу, в духовній, соціальній сферах життя.