Чечельницька районна державна адміністрація
офіційний сайт
Малий Герб України
Чечельницька районна державна адміністрація
Вінницька область, офіційний сайт
Офіційний E-Mail: rda_chechelnyk@vin.gov.ua
Ми працюємо: з 8.00 до 17.00 (пн-пт)
22 березня 2019 р.

Благочинний Вінницького району архімандрит Дорофей (Маркевич) пояснив, чому за канонами православ’я РПЦ пішла у розкол

04.01.2019

Тема ситуації з православ’ям нині стала настільки дискутабельною, що складно розібратися у безлічі думок та тверджень. Архімандрит Дорофей (Маркевич), як благочинний Вінницького району та учасник Об’єднавчого собору ПЦУ наголошує на тому, що за усіма діючими канонами Російська церква сама пішла у розкол, її священикам відмовляють у служінні на Афоні, а українські парафії сьогодні опинилися перед вибором – залишатися з Православною церквою України або переходити до Російської церкви України, якій канонами дозволено мати «іммігрантські» парафії.

«На Архієрейському соборі у 2017 році в Москві фактично була скасована грамота патріарха Алексія І про автономію УПЦ (МП)»

- В Російській православній церкві України (кол. УПЦ МП) постійно наголошують на їх «канонічності». Що це означає і які церкви в Україні вважаються канонічними?

- Питання канонічності – це не тільки питання внутрішнього життя церкви, але і співіснування церкви і навколишнього середовища. І якщо Церква дотримується цих правил, вона рухається, а якщо порушує канони, то відмовляється від Благодаті Божої та духовного розвитку. Канони – правила існування в суспільстві, і вони є розвитком Священного писання, але спрямовані на внутрішнє та зовнішнє життя Церкви і суспільства, а не тільки окремої людини.

Говорячи про канонічність, ми маємо на меті, чи є спільнота частиною християнського світу, чи ні. Канони складалися із початку християнства. На Апостольському соборі визначали, як співіснувати із Законом Божим неєвреїм, тобто язичникам. В процесі розвитку Церкви створювалися нові канони.

- Тобто вони створювалися єпископами?

- Так, і немає жодного прикладу, коли б канони були безпосередньо даровані Богом. Це синтезування християнського вчення і реалій сьогодення. Канони мають постійно змінюватися, щоб відповідати вимогам сучасного життя. Церква не може існувати окремо від суспільства. Так було завжди. Коли такий розвиток припиняється, Церква втрачає свої позиції.

Я хочу зазначити, що канонічне право історично належить Константинопольській церкві. Саме там його розробляли на правах лідера у православ’ї. Спроби пристосувати канонічне право Церкви до суспільства, розширити його, оскільки існуюче остаточно затверджувалося в ХІІ сторіччі, відбувалося в наш час.

Приміром,  у 2016 році відбувся собор на Криті, де збиралися розглядатися канонічні питання сучасного буття Церкви, оскільки нинішні правила приймалися ще за часів середньовіччя. Часи змінюються, є потреба осучаснити правила. На жаль, через відмову прибути РПЦ і деяких інших помісних церков, собор не мав можливості змінити певні канонічні норми. Наприклад, надання автокефалії.

Цим фактично Російська церква підтвердила, що згодна з існуючими правилами, має діяти за канонічним правом і визнанням першості Константинопольського патріарху.

- У Москві кажуть, що всі церкви рівні, і ніхто немає права втручатися в їх внутрішні справи…

- Ні. Ніхто не відміняв ієрархію. За нею першим є Рим, але він вийшов з православ’я. Так от, другим є Константинополь. Якщо б сталося таке, що, наприклад, Вселенський патріархат був би скасований в силу певних причин, то всі регалії першості перейдуть до Олександрійського патріаршого престолу. А далі за значимістю є Антиохія і Єрусалим. І лише після скасування усіх цих престолів головною може бути Російська церква. Не РПЦ має виключні права в Україні, а канони. 

РПЦ мала 25 років аби надати автокефалію українській церкві. Від неї цього чекали. Саме Росія запустила процес визнання автокефалії рішенням патріарха Алексія І надати автономію УПЦ, але не завершила його.

Більш того, на Архієрейському соборі у 2017 році в Москві фактично була скасована грамота патріарха Алексія І про автономію УПЦ. Вона не відмінена, хоча скасовані майже всі пункти документу. 

У 2017 році внесли зміни у Статут РПЦ, складовою частиною якої на той час була УПЦ (МП), через які Москва стала апеляційною інстанцією. Всі рішення Синоду і Статут РПЦ стали обов’язковими для виконання УПЦ (МП).

Грамоту Алексія І світове православ’я сприймали як початок для автокефалії, але у 2017-му нарешті стало зрозуміло, що процес є скасованим. Розкол продовжиться і поглибиться. На той час у УПЦ (МП) перебувало 12 тисяч парафій, а за межами канонічного православ’я 7 тисяч. Тому й почався процес спроби вирішення проблем із зовні. У Вселенському патріархаті визначилися і розділили – з грудня 2018 року є ПЦУ і російська парафії на теренах України.

«Фактично за ці десятиріччя створювалися умови для виникнення «тоталітарної секти», яку мають назвати РПЦУ»

- Є таке поняття як канонічна територія, яка обмежується кордонами держави. Коли Вселенський патріарх надасть томос, то він має визначити, що до ПЦУ відноситься вся Україна. Якою у канонічному полі стане РПЦ України?

- Вона об’єднуватиме парафії культурних іммігрантів. До речі, варто згадати, що є канонічна визначена територія Російської церкви. Вона була отримана в 1589 році разом з автокефалією. А патріарх називався Московським і північних країн.

Автокефалію надали Москві для місіонерських цілей, аби розповсюджувати християнство на територіях, які приєднувало Московське царство, а згодом Російська імперія, у Середній Азії, на Півночі та Сході до Льодовитого та Тихого океанів. Саме на це спонукала Православна церква. Невже всі татари, жителі Сибіру та Казахстану стали православними?.. Місіонерське завдання фактично є проваленим.

- Чи не стане наявність культурних іммігрантів підставою для чергової агресії Росії начебто задля їх захисту?

- Ми й так чотири роки знаходимося у стані війни з Росією. Якщо б не було війни, можливо з’явився би. Я не виключаю, що у Москві шукають черговий привід. Впевнений, що наші військові зупинять агресора, як це вже робили раніше. 

- Парафії  Вінницького району доволі активно заявляють про те, що вони з ПЦУ. Це пояснюється просвітницькою роботою священиків?

- Вісім років я є благочинним району і завжди був максимально демократичним, не нав’язував власні думки, не казав про політику, а тим більше не впроваджував ідеї «руського миру». Наші священики внутрішньо вільні. Деякі настоятелі ще до 15 грудня не поминали патріарха Кіріла. Тому парафії змогли самостійно обирати, де краще. Частина фактично перейшла до Російської православної церкви України, яка створюється з 20 грудня, частина залишилися у Православній церкві України. 

- Втім Ви ж спілкувалися зі священиками з інших районів, які обрали перехід до РПЦУ. Їм до вподоби «руський мир»?

- Таке рішення для них є комфортним. Вони залишають все як є… Більше 20 років доволі велика частина священиків свою роботу в парафії вбачали не в тому, аби проповідувати ідеї Ісуса Христа, а у боротьбі з українським православ’ям в особі «патріарха» Філарета.

Фактично за ці десятиріччя створювалися умови для виникнення «тоталітарної секти», яку мають назвати РПЦУ. Зараз відбуваються зібрання духовенства РПЦУ не на підтримку канонів, віри Господа, а на підтримку особисто владики Онуфрія. Наразі можна побачити всі ознаки тоталітарної секти. Так зручніше і комфортніше священикам, оскільки вони займають певне місце в ієрархії цієї спільноти.

«РПЦ забороняє вірянам причащатися у храмах монастирів Афону, які належать Вселенському патріарху. І російських священиків тепер не допускають до афонських святинь для служіння»

- Московський патріархат застосовує широку пропагандистську кампанію. Вона поєднує маніпуляції, дискредитацію помісної української церкви. Як збираєтесь відповідати?

- Тільки молитвою. Вони кажуть, що стали мучениками, а самі намагаються захоплювати храми, як у випадку зі стрижавським, де я проводжу службу, не пускати парафіян і священиків. Кілька разів їм вдавалося зірвати богослужіння у храмах, які стали частиною ПЦУ.

Розкажу про те, з чим особисто стикнувся. Тиждень ініціативна група, яка стоїть на засадах Російської церкви, обдзвонювала вірян, у соцмережах агітували вінничан прийти на недільну службу до Стрижавки для так званого молитовного стояння. Кропітка тижнева робота з наклепами на мене закінчилася тим, що прийшло близько 30 людей.

Я нікого не закликав захищати. Але завдяки їхній пропаганді підтримати нас прийшло 60 чоловік. Вони сказали чітко, що це Україна, і церква має бути українською. Жодного храму у Вінницькому районі не побудовано за гроші Росії. У кожному селі кошти збирали громада. Їй і вирішувати.

- Нинішня влада підтримує ПЦУ. Далеко не всі кандидати у президенти мають настільки ж лояльні погляди. Якщо на президентських виборах переможе кандидат з проросійськими поглядами, політика держави щодо Церкви зминеться чи процес вже став незворотнім?

- Коли спілкуєшся зі священиками, які вирішили перейти до Російської церкви, вони кажуть, що за півроку влада зміниться і все повернеться, а ПЦУ закриють примусово. Дійсно, українське суспільство робило кілька спроб отримати автокефалію, а потім ініціаторів фізично знищували. Наприклад, Йосип Сталін розстрілював. Можливо, розстріляють і нас. Але процес створення помісної церкви незворотній.

Вселенський патріархат 11 жовтня 2018 року скасував право Російської церкви духовно керувати Україною. На сьогодні ПЦУ є канонічною. До 6 січня 2019 року православна Україна є у прямому підпорядкуванні Вселенського патріарха Варфоломея. З 6 січня, коли буде оприлюднено томос, Київський митрополит буде визнаний керівником автокефальної церкви в усьому православному світі. А перебування РПЦ на теренах України є антиканонічним. 

Скажу більше, з 15 жовтня 2018-го Російська церква стала розкольницькою, оскільки, по-перше, не тільки відмовилася від поминання Вселенського патріарха, але й виконувати його рішення. По-друге, дивлячись на агресивні дії та гнів священиків і парафіян, можна припустити, що Дух Святий залишив цю церкву. Благодать діє через істину, любов, прощення, мир…По-третє, РПЦ забороняє вірянам причащатися у храмах монастирів Афону, які належать Вселенському патріарху. І російських священиків тепер не допускають до афонських святинь для служіння. Як, до речі, і до Гробу Господнього в Єрусалимі.

Тому, фактично з жовтня 2018 року Російська церква є в розколі. В мене є великий сумнів у тому, чи є Благодать у патріарха Кіріла. Жодна з помісних церков не прийняла такого рішення, як у Москві. Те, що Вселенський патріархат не наголошує про розкол РПЦ свідчить лише про терпимість. Він не хоче відмовлятися від єдності православ’я, відмовляти вірянам РПЦ причащатися на Афоні.  

- Чи визнають автокефалію ПЦУ інші помісні церкви?

- Після засідання Священному Синоді Грузинської православної церкви заявлено, що з отриманням томосу вони визнають. Впевнений, про визнання Румунської та Грецьких церков. Згодом, визнають й інші церкви.

 

 


« Повернутись