Правовий всеобуч від Наталії Никитюк

Останнім часом досить актуальним стає питання практики застосування норм щодо адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, що відбувається у зв’язку з посиленням політики держави у сфері запобігання та протидії корупції.

22.05.2017 р. судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України (далі — ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ направила головам апеляційних судів лист, в якому висвітлила позиції застосуванням норм діючого законодавства України щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов’язані з корупцією.

Однак, на жаль, у вказаному листі ВССУ фактично зовсім не висвітлено позиції щодо практики застосування ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), незважаючи на те, що вказана норма є не менш актуальною у практиці застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1726 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані. Сама по собі ч. 2 ст. 1726 КУпАП не встановлює: строків звернення відповідним суб’єктом; орган, до якого необхідно звернутися; форми відповідного звернення; визначення “суттєвих змін у майновому стані” відповідного суб’єкта.

Для об’єктивності необхідно відзначити те, що відповідно до примітки цієї статті, визначений суб’єкт з відсиланням до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — Закон № 1700), і те, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних сум від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак і примітка не відсилає нас до будь-якого закону і не надає визначення та розуміння наведених вище питань.

Так, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 затверджено Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, відповідно до якої під суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня року, у якому подається повідомлення. Якщо вартість майна перевищує 50 мінімальних заробітних плат, але була сплачена частинами, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Про отримання доходу, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування подається ним особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яку такий суб’єкт декларування подає відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”.

Разом з наведеним, досить цікавим є питання суб’єктивної сторони вказаного складу адміністративного правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ( ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала цих наслідків ( ч. 1 ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити ( ч. 1 ст. 11 КУпАП).

Таким чином, КУпАП передбачає лише дві форми вини: умисел або необережність.

Практичний випадок.

Особа, яка є суб’єктом адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1627 КУпАП, отримавши у подарунок від свої батьків майно на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту отримання подарунку не повідомила про це Національне агентство, однак відповідно до Закону задекларувала таке майно. Отримавши декларацію вказаного суб’єкта, Національному агентству стало відомо, що вказаний суб’єкт отримав у подарунок від свої батьків майно на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, і у десятиденний строк з моменту отримання подарунку не повідомив про це Національне агентство, у зв’язку з чим на вказаного суб’єкта був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Вказана особа надала пояснення і зазначила, що не повідомила Національне агентство про отриманий подарунок від своїх батьків, а саме майно на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту отримання подарунку, у зв’язку зі смертю батьків, зайнятістю похоронами і у зв’язку з тяжким душевним станом, тобто без умислу на приховування вказаної інформації від Національного агентства. На підтвердження відсутності умислу вказана особа надала докази направлення декларації, в якій вже було відображене вказане майно.

Чи підлягає вказана особа притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП?

Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 1700, корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння, а відтак, за діяння, передбачені ст. 1726 КУпАП, вчинені через необережність, відповідальність особи за цією статтею настати не може.

Таким чином, ми доходимо висновку, що у вказаному випадку особа не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 2 ст. 1726 КУпАП, оскільки в її діях відсутній умисел.

Завідувач сектору правового забезпечення апарату райдержадміністраці Наталія Никитюк